Якщо обернутися назад, то можна згадати про довгий та тернистий шлях «Созидателя», який Леонід Аркадійович Турчин починав ще з державного проєктного інституту «Дніпрогражданпроєкт». Тоді перед ним ставилися серйозні та відповідальні завдання, які були іншим не під силу. Молодому фахівцю довелося проєктувати системи опалювання, водопостачання і каналізації готелю «Парус», який повинен був стати візитною карткою міста, та інших значущих об’єктів. Серед них: державний академічний театр опери та балету, Будинок побуту, новий міськвиконком на центральному проспекті, будівля політосвіти на вулиці Комсомольській, 58 (зараз Старокозацька), дніпропетровський річковий порт тощо. Це був безцінний досвід.

Під час реформ в 1987 році, коли центральна влада нарешті дозволила створювати кооперативи, Леонід Турчин разом із зовсім невеликою групою ентузіастів почав розробляти газифікацію віддалених регіонів. Зароблені тоді гроші й стали початковим капіталом для створення «Созидателя».

Його відкрили при Нижньоднепровському трубопрокатному заводі імені К.Лібкнехта, бо, на той час, там вже було створено багато кооперативів. Потім на проспекті імені Газети «Правда» орендували на заводі «Сантехмонтаж» кімнатку всього у двадцять квадратних метрів і почали працювати, виконуючи замовлені проєкти будь-якої складнощі.

З часом команда прикинула свої сили й можливості та вирішила, що пора будувати самостійно.

На перших порах бралися за будь-які об’єкти – корівники, пташники, інші сільськогосподарські будівлі. Поступово стали купувати стареньку техніку, яку приводили до ладу та ремонтували.

Згодом кооператив трансформувався в Науково-виробниче об’єднання, а пізніше в Акціонерне товариство закритого типу НВО «Созидатель».

Але тоді, у кінці 1980-х, кооператив працював за 14 напрямками. Науковий центр компанії розробляв й впроваджував унікальні власні технології, а також застосовував сучасні рішення та матеріали. Серед них – трудногорючий полістирол для виготовлення деталей телевізорів, комп’ютерів та побутової техніки. Постійними замовниками були виробники «блакитних екранів» у Львові та в Смілі.

У 1990 році у компанії вже працювали 53 співробітники – дружний колектив з єдиною спрямованістю: творити!

Почали будувати по колгоспах, відновили старе цегельне виробництво в Межовій та шлакоблочный завод в зруйнованому, ще під час війни, цеху Петрівки. Тут же змонтували установку сухого пресування.

У 1995 році спільно з Академією сільськогосподарських наук України створили комплекс по виробництву кормових білкових добавок «Бефито». Він став першим в країні заводом по переробленню зеленої маси люцерни та виробництву висококалорійного корму для птахів.

Свого часу фахівці компанії навіть розробили сигналізацію «Варта». Її родзинка в тому, що вона була трьохпроменева, а не як усі аналоги – з двома променями.

«Созидатель» завжди йшов в ногу з часом та робив те, що було потрібно Україні.

Першим серйозним випробуванням було зведення великих об’єктів житлового фонду: будівництво адміністративно-житлового комплексу по вулиці Свердлова, 22-26. Зараз вона називається Володимира Антоновича: тут було зведено 3 житлових секції будинку та обласне контрольно-ревізійне управління.

У 1996 році «Созидатель» здав в експлуатацію цей інноваційний по архітектурі та будівництву об’єкт. Це був перший в незалежній Україні приватний багатоповерховий будинок.

Комплекс складається з трьох житлових секцій, 10-поверхового адміністративного корпусу в центрі житлової забудови та шестиповерхової будівлі гаража-стоянки. Унікальне завершення архітектурного ансамблю – літній басейн, розташований на даху, з прекрасним оглядовим майданчиком на панораму міста.

Уявіть собі, що в середині 1990-х інфраструктура будинку включала оздоровчий комплекс, багаторівневий паркінг і унікальну розробку – розташовану на покрівлі котельню.

Після цього «Созидатель» став активно будувати, намагаючись не повторюватися, та використовувати самі новітні технології та дизайн. Городянам сподобалися окремі будинки та житлові комплекси по вулицях Виконкомівської, Артема, Гоголя, Баумана, Миронова, Мандриківської, Робочій тощо. За час роботи було запроектовано понад 1 200 000 кв.м. й побудовано майже півмільйони квадратних метрів житлових, адміністративних будівель та об’єктів соціального призначення. Ці комплекси активно формують вигляд міста нового тисячоліття.

Окрім побудованих 35 багатоквартирних будинків, компанією професійно відреставровані унікальна будівля на проспекті Дмитра Яворницького, 89, якій понад 120 років, дніпропетровський Поштамт, сама стара в Україні обласна клінічна лікарня імені І.Мечникова, центральні залізничні вокзали в Дніпрі, Кам’янському, Запоріжжі, Мелітополі та Євпаторії. Фахівці НВО «Созидатель» повернули молодість торговому центру «Couture» поряд з Поштамтом і ще багатьом відомим об’єктам!

Попри обмеження та труднощі, пов’язані з епідемією ковіду та російським військовим вторгненням, «Созидатель» продовжує будувати. Зараз у місті зводиться ЖК «Тріумф», який стане справжнім втіленням ідеалу зручного життя в престижному районі Дніпра. Професіонали врахували усі вимоги безпеки, якості, міцності та екологічності матеріалів і конструкцій. Будівля запроєктована з урахуванням ефективної теплоізоляції зовнішніх стін і покриттів.

Минулого року Леонід Аркадійович Турчин реалізував унікальний заміський проєкт в селі Спаське Дніпровського району – «Созидательський дім». Тут людям похилого віку, які мешкають в комфортних номерах нової сучасної будівлі, надається чудове харчування, професійний догляд та широкий спектр послуг. Величезним плюсом вважається розташування в екологічному районі з кришталево чистим повітрям. Для забезпечення ще більш комфортної екосистеми на території пансіонату створено ставок та висаджено багато різних квітів та сади яблуневих дерев та павлоній.

Детальніше дізнатися про шлях «Созидателя», а також про дивовижну, але водночас, непросту долю його засновника Леоніда Аркадійовича Турчина можна з його книги: «Про життя та філософію бізнесу».

Андрій ЦУРКАНОВ